| _Бачиш_кров_на_сtелі?_..._я_хоtіла_буtи_tвоїм_янголом_ |
[entries|friends|calendar] |
|
|
[29 Nov 2007|10:52pm] |
хроніка самотності.
так закінчується все, що називається віра.
давай будемо мовчати.
кричати потайки про свої незагоєні рани і зруйновані мрії.
виривати із м*ясом і кров*ю частини один одного, що намертво приросли.
ненавидіти або любити, але вбивати.
і просто мовчати.
ні, це було не з нами.
ми не робимо помилок.
бо ми не живі.
|
|
|
[22 Oct 2007|10:43pm] |
чим більше одягу,
тим більше брехні.
я майже гола.
|
|
|
[02 Oct 2007|10:39pm] |
|
|
|
[30 Sep 2007|10:19pm] |
залежність потворного від прекрасного.
переоцінка переоцінених цінностей.
я падаю вгору.
мені похуй_
_на оточуючий світ.
тому що
мій власний дав збій.
не розумію, але багато аналізую.
навіщо?
багато питань.
жодної відповіді.
= СИСТЕМА ПЕРЕВАНТАЖЕНА =
|
|
|
[17 Sep 2007|11:01pm] |
фальшива довіра, межуюча із нервовим зривом.
я вдячна тобі за твою доброту і за те,
що вона мені робить боляче.
|
|
|
[10 Sep 2007|10:16pm] |
у моїй голові бруд.
багато непотрібних думок,
ідей,
висновків аналізу.
я не знаю себе і своїх цінностей.
я перебудовуюся.
машина.
мій мозок.
схожа конструкція.
я пхаю у полички підсвідомості зайві файли, а мозок повідомляє про системну помилку.
жодної.
крім одної.
мене зараз нема.
фобії.
я боюся усіх навколо людей і ладна їх вбити за це.
це моя самооборона.
|
|
|
[02 Aug 2007|09:50pm] |
|
неминучість.
|
|
|
[07 Mar 2007|10:18pm] |
. . .
Мені приємно, що хоть хтось навчився користуватися мною. Продовжуй. Може з цього щось вийде.
Не кажи мені, будь ласка, про те, що ти кохаєш мене. Знай, що я не вірю у твої почуття, і у майбутньому ти дізнаєшся, чому.
Розумієш, життя - це така сука, якою ти собі її не уявляєш. Ти насправді не знаєш, якою буває біль. Тобі пощастило . . Але, знаєш, ти маєш це відчути. Пройшовши через пекло, ти розумітимеш речі на зовсім іншому рівні сприйняття і це допоможе тобі вижити. Інакше ти станеш лайном, з якого і складається сучасне суспільство.
Треба бути великим стервом, аби досягти хоч чогось у цьому паскудному світі. Треба бути актором. Грай по-справжньому і тобі повірять. Одягнуть на тебе фарфорову корону і назвуть своїм Богом. Але не думай, що Богом бути легко. Ця награність і несправжність, ця силіконова реальність давлять на свідомість...і одного ранку ти прокидаєшся з усвідомленням повної порожнечі навколо тебе і у самому собі. Тому мені потрібна ти. Щоб розфарбувати самотність і назвати її неіснуючою. Але вона завжди буде, незалежно від того, вірю я у неї чи ні.
Тобі нема за що вибачатись. просто тоді ти всього-на-всього зруйнувала мої тупі і кришталево-наївні надії на те, що буває по-іншому. Я повернулася до своєї самотності Й відлюдності. . . рано чи пізно, це мало трапитися. Почуваю себе зруйнованою та пошматованою. Але це добре. Значить, буде крок вперед. Еволюція себе. Дякую за казку, яку ти мені подарувала. Мій біль невдовзі притупиться і я знову буду посміхатися. Не забувай. Я всього лише дешева лялька. Все буде добре у мене і у тебе. У нас.
цілую тебе.
твоя - нічия
і просто =_неЯнгол_=
|
|
|
[07 Mar 2007|10:08pm] |
хочу, щоб Він був моїм Богом.
я буду покірно прислуховуватися до Його думок.
наче на зірку, буду дивитися на Нього з надією.
Т.
сьогодні Він став моїми думками.
Він, як і всі Вони, але такий відмінний.
я не хочу Його на день або на тждень.
хочу, щоб Він був поруч, але на відстані.
психоделічний стан розуму.
філософія кожної краплини випитого життя.
що далі?
|
|
| шукай... |
[07 Mar 2007|09:35pm] |
шукай мене.
я десь є і я чекаю на тебе.
подивись у нічийне небо . . . .
як ти вважаєш, якого кольору наша самотність?
ти знаєш, я більше не хочу Вічності.
я втомилася від їх святого бруду.
знайди і врятуй мене. . .
зігрій теплом своїх крил.
будь ласка, не залишай мене тут одну.
співай пісень, щоб я відчула твій подих за спиною..
я ладна слухати твій голос вічно.
***
але чую лише пустінь навколо себе......
кричу і благаю, а вони поодягали окуляри, щоб не бачити моєї крові...
шукай мене.
інакше я просто не витримаю твого небуття....
|
|
| щось надзвичайно пусте |
[24 Dec 2006|12:04pm] |
| [ |
mood |
| |
 у роздумах |
] |
щось трапилось зі мною.
в мене усе ламається і відривається.
хтось перерізає усі нитки.
. . .
хочеться полетіти. у з.е.м.л.ю.
принаймні, там немає янголів.
.Р.А.Д.І.А.Ц.І.Я.
ми всі помремо
а демони не мають крил_
_тож вони не переслідуватимуть мене.
а кажуть, кінець світу ніколи не настане__\__/-_\__\__
це так с_умно.
я знову вбила свого ЯнголА_оХОРОНця..
досить вже літати наді мною
///мене це дратує\\\
чекаю на АпокалІпСиС.
. . .
я не вмію літати =((((
сьогодні знову хтось помер.
тож мені довелося його ховати.....
зНоВ.у.
хтось вміє це робити краще?
ви вмієте читати з-поміж рядків?..
_я не вірю у янголів_
|
|
|
[14 Dec 2006|09:50pm] |
| [ |
mood |
| |
 поцілуй мою кров |
] |
Ось я тут сиджу і пишу про своі мрії.
ні. не буду.
їх нема.
тепер.
більше.
хтось вкрав мої мрії.
хочу до нього.
але його теж нема.
він вмер.
здох.
вирішив піти від мене.
я була йому поганою господинею.
він - лише моя тупа, згвалтована фантазія на на білому ліжку реальності.
мене лякають сни.
чому вони приходять саме до мене?
і чому вони завжди якісь пусті?
збочені?
німі?
бузглузді?
прозорі?
я тікаю у небо.
там краще.
буду пташкою.
летіти і серти на всіх разом.
або буду літаком.
буду збивати вежі.
мене не наздоженуть їх тупі ідеї самореалізації.
я зламаюся, а вони мене полагодять.
розбиратимуть.
лагодитимуть.
лагодитимуть. лагодитимуть. лагодитимуть. лаго..
вставлятимуть якісь нові пристрої, деталі.
копиршатимуться у моїй дупі.
нехай знайдуть щось цікаве.
він залишив по собі лише згадки.
вбийте мою пам*ять, будь ласка.
десь там. у нереально далекій. .[близкості]. хтось помер сильніше.
це так сумно.
|
|
|
[12 Dec 2006|08:16pm] |
|
Мені подобається ця біла стеля. _______________________________________. мені здається, вона мене розуміє...........
|
|
|
[10 Dec 2006|01:13pm] |
|
Вчора було сьогодні, а позавчора - вчора. З іншого боку, вчора - це вже не сьогодні, а позавчора не може бути вчора, тому що воно було два дні тому, рахуючи сьогодні. Я зараз живу завтра з огляду вчорашнього дня, і післязавтра - позавчорашнього. Та я ніколи не буду жити завтра, адже живу у вічному сьогодні. Я народилася вчора, а помру завтра, тому що я вже народилася і ще не померла. Я вже розумію сенс, але ще не знаю, чого саме.
|
|
|
[09 Dec 2006|03:23pm] |
| [ |
mood |
| |
 +++++ |
] |
|
|
|
[09 Dec 2006|02:45pm] |
| [ |
mood |
| |
 loved |
] |
Сьогодні ти приходила до мене уві сні....
Ти так прекасна, коли поруч, коли мовчиш і нічого не робиш.....
Твої вуста наповнюють мою кров киснем, твої очі зачаровують своєю невинністю і ніжністю водночас..
Та мене вбиває твій норов, твої думки і поведінка.
Я ненавиджу тебе за те, що ти така сука.
Я ладна вбити тебе, стерво, лише тому, що ти зараз далеко від мене....
Ти робиш собі неприступність, а виглядаєш дурепою.
Принаймні у моїх очах.
Та все одно я буду насолоджуватись тобою....
Весь час.
Завжди..
Моя люба Е.....
|
|
|
[07 Dec 2006|07:13pm] |
| [ |
mood |
| |
 так буває... |
] |
- О, вибач, ми тебе вбили. Ми просто не знали, що це буде так легко...
- та ні, нічого. мене ж більше нема...
- Доречі, ми спалили твій дім. Ти ж не ображаєшся?
- ні, все гаразд.
- І ще, ми вбили твою сім*ю. Тобі ж тепер все одно?
- авжеж, все одно.
- І друзі твої... Ми стерли їх пам*ять, щоб вони випадково не згадали тебе.
- так буде.
- І, розумієш, ми вбили твого Бога, щоб Він не зміг прийняти тебе до себе у Рай.
- я розумію.
- Та ми тобі дещо і залишили.
- здогадуюсь.
- Вона за тобою наглядатиме.
- добре.
- Вона буде добрим помічником і порадником.
- дякую.
- Вона тебе ніколи не зрадить і не залишить. Вона пообіцяла...
- я знаю.
- Тепер тобі буде не сумно у Вічності.
- авжеж.
- Вона і зараз поруч тебе.
- я її бачу.
- Хочеш запросити її на танець?
- ні.
- А що з нею?
- вона плаче.
- Чому?
- бо їй ні з ким гратись.
- То пограйся з нею.
- я не можу.
- Нехай знайде собі втіху.
- так не буває.
- То залиши її на самоті.
- вона завжди там.
- Тобі вона не подобається?
- я ніколи не любила порожнечу.
- Хочеш, ми тобі допоможемо втікти?
- ви є моя втеча.
- Нас багато, ми допоможемо.
- лише двоє.
- Хіба ти нас бачиш?
- ви завжди разом.
- Так не має бути.
- так є.
- Чи ти знаєш, хто ми?
- частина мене.
- Просто ми не можемо без тебе, розумієш?...
- розумію..
(hauptpersonen: неЯнгол, Самотність, Шизофренія)
|
|
| navigation |
| [ |
viewing |
| |
most recent entries |
] |
|
|
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
ya_ne_yangol's journal
нестерпно.с.у.м.н.о.
=(